Камені в нашому житті....
8 листопада 2015 р. 11:45
Багато хто з нас останнім часом дуже сильно відчуває вплив на наше життя каменів, деякі навіть активно використовують їх як каміння-обереги або талісмани. Сьогодні, мені хотілося б розповісти Вам про свою історію знайомства з цим захоплюючим світом...
Камені зі своєю магією, внутрішньою силою та непереборним відчуттям багатовимірності увійшли до мого життя стрімко та барвисто. Ще недавно я всього лише захопилася створенням прикрас з натуральним камінням і мінералами для своїх близьких і друзів. А потім…
Потім були Тибет і Байкал, місця, наповнені неземною красою та силою, магією та таємничістю, і просто Життям у всіх його проявах. Саме там я вперше відчула, що камені – це живі істоти, і взаємодіяти з ними треба як із живими – а не як із "дуже корисним інструментом". Що всі гори книг, написаних про властивості та характеристики каменів, які оточують нас у нашому житті, ніколи не дадуть нам відчуття у камені живої істоти, організму, що існує одночасно у багатьох вимірах. Що тільки торкнувшись його, злившись з ним в одне єдине ціле, ми можемо відчути ту велику силу великого скульптора, - матінки Природи, що таїться в ньому, відчути Життя і багатомірність нашого з Вами існування, відчути потоки енергій, навчитися жити в світі і гармонії зі своїм організмом, зовнішнім та внутрішнім світом...
Знаєте, звідки походить слово кристал? Kristall чи франц. cristal від лат. crystallus, грец. κρύσταλλος. По-грецьки κρύσταλλος означає "крига". Із цього приводу є легенда. Давні вірили, що крига - це свята вода з небес, яку боги вилили на землю і заморозили, щоб зберегти. Кристали шанувалися ,як принцип божественної досконалості. І безперечно вони сприймалися, як живі організми.
Саме так я останнім часом відчуваю кожен камінь, кожен мінерал, з яким мене зводить життя. Я відчуваю в них життя, вітаюся з ними, як із старими друзями. І тоді в мене всередині знову з'являється відчуття поки що незнайомої живої істоти. Моє перше знайомство з новим каменем - це як перший дотик, ніжний, акуратний, тактовний, нескінченно уважний і дуже чутливий. Є лише камінь і ми, і спільний простір. Так, напевно працює майстер-скульптор, коли спілкується з каменем, - хоче зрозуміти, що в ньому закладено, хто в ньому живе і кого він має "звільнити". І тільки потім починається вивчення впливу каменю - при цьому необхідно відкритися йому і уважно послухати, що з нього виходить, визначити відгук саме собі.
Так створюються і всі мої прикраси, - спочатку знайомство з каменем, відчуття і визнання в ньому життя та енергії, і лише після цього вони перетворюються на яскраві, стильні та неповторні сережки та браслети, обручки та намиста, готові оберігати та захищати своїх нових власників, дарувати їм радість, любов і гармонію, порозуміння з внутрішнім та зовнішнім світом...
Камені зі своєю магією, внутрішньою силою та непереборним відчуттям багатовимірності увійшли до мого життя стрімко та барвисто. Ще недавно я всього лише захопилася створенням прикрас з натуральним камінням і мінералами для своїх близьких і друзів. А потім…
Потім були Тибет і Байкал, місця, наповнені неземною красою та силою, магією та таємничістю, і просто Життям у всіх його проявах. Саме там я вперше відчула, що камені – це живі істоти, і взаємодіяти з ними треба як із живими – а не як із "дуже корисним інструментом". Що всі гори книг, написаних про властивості та характеристики каменів, які оточують нас у нашому житті, ніколи не дадуть нам відчуття у камені живої істоти, організму, що існує одночасно у багатьох вимірах. Що тільки торкнувшись його, злившись з ним в одне єдине ціле, ми можемо відчути ту велику силу великого скульптора, - матінки Природи, що таїться в ньому, відчути Життя і багатомірність нашого з Вами існування, відчути потоки енергій, навчитися жити в світі і гармонії зі своїм організмом, зовнішнім та внутрішнім світом...
Знаєте, звідки походить слово кристал? Kristall чи франц. cristal від лат. crystallus, грец. κρύσταλλος. По-грецьки κρύσταλλος означає "крига". Із цього приводу є легенда. Давні вірили, що крига - це свята вода з небес, яку боги вилили на землю і заморозили, щоб зберегти. Кристали шанувалися ,як принцип божественної досконалості. І безперечно вони сприймалися, як живі організми.
Саме так я останнім часом відчуваю кожен камінь, кожен мінерал, з яким мене зводить життя. Я відчуваю в них життя, вітаюся з ними, як із старими друзями. І тоді в мене всередині знову з'являється відчуття поки що незнайомої живої істоти. Моє перше знайомство з новим каменем - це як перший дотик, ніжний, акуратний, тактовний, нескінченно уважний і дуже чутливий. Є лише камінь і ми, і спільний простір. Так, напевно працює майстер-скульптор, коли спілкується з каменем, - хоче зрозуміти, що в ньому закладено, хто в ньому живе і кого він має "звільнити". І тільки потім починається вивчення впливу каменю - при цьому необхідно відкритися йому і уважно послухати, що з нього виходить, визначити відгук саме собі.
Так створюються і всі мої прикраси, - спочатку знайомство з каменем, відчуття і визнання в ньому життя та енергії, і лише після цього вони перетворюються на яскраві, стильні та неповторні сережки та браслети, обручки та намиста, готові оберігати та захищати своїх нових власників, дарувати їм радість, любов і гармонію, порозуміння з внутрішнім та зовнішнім світом...