1 вересня 2015 р. 15:11
БІРЮЗА
Серед відомого людству напівдорогоцінного каміння бірюза має особливе значення. Про неї складено чимало легенд, переказів, їй приписують безліч цілющих властивостей. За твердженням учених, цей небесний камінь видобували у 6000 році до н.е. Перші родовища бірюзи були відкриті на Синайському півострові і саме туди, у безмежні пустелі Синаю йшли сотні рабів, щоб принести єгипетським фараонам камінь удачі та перемог.
Якість та властивості бірюзи
Камінь бірюза рідко зустрічається у кристалах. В основному її знаходять у вигляді прожилок та жовна. В історії, звичайно, є знахідки вагою до 50 кг, але якість цих самородків невисока, тому що вони мають безліч включень вторинних мінералів, які зазвичай пористі і погано піддаються обробці.
Властивості бірюзи відносять її до м'яких мінералів, які легко піддаються обробці і не кришаться. Твердість каменю 5-6, колір може змінюватись від ніжно-блакитного до синього і навіть блідо-зеленого. Забарвлення, як правило, неоднорідне, з невеликими вкрапленнями, прожилками чорного або бурого кольору. Камені мають восковий блиск, після обробки – скляний. При нагріванні стає бурою та тріскається.
Виходячи з забарвлення, виділяють такі різновиди бірюзи:
- Звичайна бірюза;
- Стародавня бірюза;
- Молода бірюза.
Колір та структура бірюзи непостійний і неоднорідний. Так вона може мати малюнок у вигляді павутиння чи мережива, платівок чи вкраплень чорного кольору. Неоднорідність забарвлення обумовлено наявністю включень заліза та цинку. Є ще так звана крейдяна бірюза, яка також використовується як камінь виробу. Вона значно м'якша, рихліша, має бліде забарвлення. Якщо в породі переважає наявність міді, значить, бірюза матиме найціннішу блакитну забарвлення. Наявність заліза надає їй зелені тони, а хром – фіолетові.
Камінь Афродіти
Найбільшу популярність камінь мав у народів Єгипту та Персії (Ірану). У Персії він вважався національним талісманом, який сприяв звільненню від зла і приваблював щасливу долю. Будь-який східний лікар обов'язково мав в арсеналі лікарських засобів бірюзу. В Азії персні з блакитним мінералом дарували на знак любові та пристрасних почуттів, зазвичай церемонія дарування поєднувалася із заручинами. У мусульманському світі кожна наречена у своєму весільному вбранні мала мати прикрасу з бірюзою на знак невинності та чистоти. Східні шахи мали безліч прикрас з бірюзи, серед яких виділяється корона шахи Пехлеві у вигляді тіари з променями з бірюзи та алмазів.
Бірюза – камінь кохання, символ пристрасного потягу, у Римі він присвячувався Афродіті, а Єгипті – Ізіді. Закохані завжди дарували один одному прикраси із бірюзою. Якщо подарунок втрачав колір, то почуття партнера були нещирими.
Лікувальні властивості каменю та його енергетичні ресурси
В Індії лікарі лікували бірюзою хвороби горла та щитовидної залози. Вона здатна боротися із захворюваннями печінки, шлунку, серця, покращує зір та сон. На думку деяких літотерапевтів, бірюза є індикатором фізичного здоров'я людини. Якщо бірюзова вставка в прикрасі швидко втрачає колір, це свідчення ослаблення здоров'я. Бірюза здавна використовувалася як ліки від головного болю та застуд. Але щоб камінь справді допомагав справлятися із хворобами, необхідно вибирати енергетично сильний екземпляр. Зазвичай, це мінерали яскраво-блакитного кольору.
Магічна сила бірюзи насамперед стосується взаємин статей. Вона привертає увагу до свого власника, викликає симпатію та потяг. Подружжя вона захищає від сварок, сприяючи сімейному миру. Бірюза сприяє прояву таких властивостей характеру, як честолюбство, хоробрість, миролюбність, доброта. Він заспокоює людей злих, войовничо налаштованих, егоїстичних.
Щоб будь-яка подорож приносила користь, можна брати з собою амулет з бірюзи, тоді дорога стане легкою, а досяжною метою. Бірюза – дуже чутливий у всіх відношеннях мінерал, тому його слід берегти від перепаду температур, поганих емоцій та спостерігати за його мінливістю.