Аметист
1 вересня 2015 р. 15:13
АМЕТИСТ
З ім'ям одного з найяскравіших представників кварцових мінералів аметистом пов'язана красива давньогрецька легенда. За переказами богиня Артеміда мала улюблену німфу на ім'я Аметіо. Вона завжди супроводжувала богиню у полюванні. Одного разу бог виноробства Діоніс побачив прекрасну німфу, закохався в неї, але та не відповідала йому взаємністю, бо кохала іншого. Вночі, погнавшись на Аметіо, Діоніс побачив замість неї прозорий білий камінь. Плеснувши на нього вином зі свого кубка, щоб оживити німфу, він побачив лише те, що камінь забарвився в чудовий фіолетово-червоний колір, що дивовижно сяє і виблискує навіть у темряві. Згодом подібне каміння люди стали називати аметистами, а в грецькій і латинській мовах його назву пов'язували з поняттям «не п'яніючий» або «не подається Діонісу». Можливо, ця легенда вигадка, але довгі століття камінь аметист вважався оберегом від пияцтва та поганих помислів.
Властивості та походження Аметиста
Аметист є густозабарвленим фіолетовим різновидом кварцу. Його кристали часто мають величину від 10 до 45 см, причому, чим більший екземпляр, тим каламутніше забарвлення. Фіолетовий відтінок кварцу надає залізо, марганець та органічні кислоти, але залежно від родовища та наявності інших домішок, камінь аметист може мати синій, рожевий, пурпуровий відтінки. В результаті досліджень було зроблено висновок, що мінерал зароджувався у глибинах землі під високим тиском та впливом води. Часто поклади аметиста знаходять у вулканічній породі та наростами на гірському кришталі.
Аметист, як правило, змінює забарвлення під впливом світла. При тривалому потраплянні на нього сонячного проміння навіть середньої інтенсивності він частково знебарвлюється. Але ці властивості аметиста характерні не всім із знахідок. Найціннішими вважаються уральські мінерали, тому що вони практично не схильні до впливу світла.
За властивість заспокоювати душевні бурі та налаштовувати спілкування з богом, аметист широко застосовувався у християнській культурі. Цей мінерал знаходився в перснях кардиналів, іудейських першосвящеників, обручках наречених. Їм оздоблювали ікони, вівтарі, символи християнської віри. Тому аметист ще називали "єпископським каменем". До цього дня в персні Папи Римського важливе місце посідає саме аметист. Ним прикрашали корони царів та одяг священиків. Так Катерина II мала аметист розміром 7×7 см, на якому було вирізано її зображення. Такий подарунок вона одержала від власника майстерні після відкриття родовища каменю на Уралі. Але, мабуть, найдорожчий та найкрасивіший аметист знаходиться у Великій Британії. Він інкрустований у скіпетр королівства та має форму кулі. По всьому світу в державних музеях та приватних колекціях знаходяться дивовижні витвори мистецтва з аметиста та його незвичайні екземпляри.
З ім'ям одного з найяскравіших представників кварцових мінералів аметистом пов'язана красива давньогрецька легенда. За переказами богиня Артеміда мала улюблену німфу на ім'я Аметіо. Вона завжди супроводжувала богиню у полюванні. Одного разу бог виноробства Діоніс побачив прекрасну німфу, закохався в неї, але та не відповідала йому взаємністю, бо кохала іншого. Вночі, погнавшись на Аметіо, Діоніс побачив замість неї прозорий білий камінь. Плеснувши на нього вином зі свого кубка, щоб оживити німфу, він побачив лише те, що камінь забарвився в чудовий фіолетово-червоний колір, що дивовижно сяє і виблискує навіть у темряві. Згодом подібне каміння люди стали називати аметистами, а в грецькій і латинській мовах його назву пов'язували з поняттям «не п'яніючий» або «не подається Діонісу». Можливо, ця легенда вигадка, але довгі століття камінь аметист вважався оберегом від пияцтва та поганих помислів.
Властивості та походження Аметиста
Аметист є густозабарвленим фіолетовим різновидом кварцу. Його кристали часто мають величину від 10 до 45 см, причому, чим більший екземпляр, тим каламутніше забарвлення. Фіолетовий відтінок кварцу надає залізо, марганець та органічні кислоти, але залежно від родовища та наявності інших домішок, камінь аметист може мати синій, рожевий, пурпуровий відтінки. В результаті досліджень було зроблено висновок, що мінерал зароджувався у глибинах землі під високим тиском та впливом води. Часто поклади аметиста знаходять у вулканічній породі та наростами на гірському кришталі.
Аметист, як правило, змінює забарвлення під впливом світла. При тривалому потраплянні на нього сонячного проміння навіть середньої інтенсивності він частково знебарвлюється. Але ці властивості аметиста характерні не всім із знахідок. Найціннішими вважаються уральські мінерали, тому що вони практично не схильні до впливу світла.
За властивість заспокоювати душевні бурі та налаштовувати спілкування з богом, аметист широко застосовувався у християнській культурі. Цей мінерал знаходився в перснях кардиналів, іудейських першосвящеників, обручках наречених. Їм оздоблювали ікони, вівтарі, символи християнської віри. Тому аметист ще називали "єпископським каменем". До цього дня в персні Папи Римського важливе місце посідає саме аметист. Ним прикрашали корони царів та одяг священиків. Так Катерина II мала аметист розміром 7×7 см, на якому було вирізано її зображення. Такий подарунок вона одержала від власника майстерні після відкриття родовища каменю на Уралі. Але, мабуть, найдорожчий та найкрасивіший аметист знаходиться у Великій Британії. Він інкрустований у скіпетр королівства та має форму кулі. По всьому світу в державних музеях та приватних колекціях знаходяться дивовижні витвори мистецтва з аметиста та його незвичайні екземпляри.
Залежно від родовища та відтінку каменю виділяють такі різновиди аметиста:
африканські;
сибірські;
бразильські;
зелені;
аметистовий кварц.
Африканські аметисти завжди темно забарвлені. Вони надходять із родовищ у Південній Африці. Сибірські, як правило, дуже яскраві та насичені по відтінку камені. Зелені екземпляри – це оброблені під високою температурою мінерали із різних родовищ. Аметистовим кварцом називають каміння з фіолетовою вершиною та білою основою. Це суміш природного фіолетового аметиста із молочним кварцом. Бразильський аметист має досить бліде забарвлення, тому цінується недорого.
У середині XX століття у Росії винайшли метод отримання синтетичного аметиста. Спочатку отримані екземпляри були нерівномірно забарвлені, мали неоднорідний відтінок. З часом технологія була вдосконалена, і на ринок надійшли тонни синтетичного аметиста, який, до речі, не втрачає яскравості та кольору з часом та під променями світла.
Енергетика каменю
Ще в дохристиянську епоху камінь аметист вважався благословенним, оскільки поглинав і перетворював негативну енергію. Він заспокоює нервову напругу, дарує розважливість, утихомирює емоції. Мінерал здатний робити людину розсудливою і розважливою, наповнює серце і розум добрими думками. Як талісман камінь привертає увагу і допомогу вищих чинів, правителів. Якщо класти його під подушку на ніч, ніякі кошмари не турбують сон. Аметист розвиває інтуїцію, оберігає від пияцтва, дарує перемогу у спортивних змаганнях.
Аметист та прикраси з ним не можна приймати в подарунок подружній парі чи зарученим молодим людям. Існує повір'я, що аметист здатний викликати любов до людини, яка її подарувала, розбиваючи колишні почуття.
Щоб камінь став талісманом, його потрібно носити постійно. Причому жінки носять обручку на безіменному пальці лівої руки, а чоловіки - на правій. Так подружжя зможе пізнати радість народження дітей, благополуччя в сім'ї та вірного кохання.
Як лікувальний мінерал, аметист використовують при нервовій напрузі, інфекційних захворюваннях, хворобах очей, безсонні, розладах пам'яті.
Щоб камінь приносив лише радість, його іноді слід тримати під проточною водою. Таким способом можна позбавити його від накопиченої негативної енергії, яку він інакше може спрямовувати на власника. Тому важливо проводити процедуру очищення після будь-якої конфліктної ситуації, сварки, стресу.
африканські;
сибірські;
бразильські;
зелені;
аметистовий кварц.
Африканські аметисти завжди темно забарвлені. Вони надходять із родовищ у Південній Африці. Сибірські, як правило, дуже яскраві та насичені по відтінку камені. Зелені екземпляри – це оброблені під високою температурою мінерали із різних родовищ. Аметистовим кварцом називають каміння з фіолетовою вершиною та білою основою. Це суміш природного фіолетового аметиста із молочним кварцом. Бразильський аметист має досить бліде забарвлення, тому цінується недорого.
У середині XX століття у Росії винайшли метод отримання синтетичного аметиста. Спочатку отримані екземпляри були нерівномірно забарвлені, мали неоднорідний відтінок. З часом технологія була вдосконалена, і на ринок надійшли тонни синтетичного аметиста, який, до речі, не втрачає яскравості та кольору з часом та під променями світла.
Енергетика каменю
Ще в дохристиянську епоху камінь аметист вважався благословенним, оскільки поглинав і перетворював негативну енергію. Він заспокоює нервову напругу, дарує розважливість, утихомирює емоції. Мінерал здатний робити людину розсудливою і розважливою, наповнює серце і розум добрими думками. Як талісман камінь привертає увагу і допомогу вищих чинів, правителів. Якщо класти його під подушку на ніч, ніякі кошмари не турбують сон. Аметист розвиває інтуїцію, оберігає від пияцтва, дарує перемогу у спортивних змаганнях.
Аметист та прикраси з ним не можна приймати в подарунок подружній парі чи зарученим молодим людям. Існує повір'я, що аметист здатний викликати любов до людини, яка її подарувала, розбиваючи колишні почуття.
Щоб камінь став талісманом, його потрібно носити постійно. Причому жінки носять обручку на безіменному пальці лівої руки, а чоловіки - на правій. Так подружжя зможе пізнати радість народження дітей, благополуччя в сім'ї та вірного кохання.
Як лікувальний мінерал, аметист використовують при нервовій напрузі, інфекційних захворюваннях, хворобах очей, безсонні, розладах пам'яті.
Щоб камінь приносив лише радість, його іноді слід тримати під проточною водою. Таким способом можна позбавити його від накопиченої негативної енергії, яку він інакше може спрямовувати на власника. Тому важливо проводити процедуру очищення після будь-якої конфліктної ситуації, сварки, стресу.